- бунтівницький
- -а, -е.Прикм. до бунтівник. || Власт. бунтівникові; пройнятий бунтарством.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бунтівницький
Смотреть что такое "бунтівницький" в других словарях:
бунтівницький — прикметник … Орфографічний словник української мови
бунтівний — (який має причетність до соціяльних заворушень, перейнятий бунтарством), заколотний; бунтівливий (схильний до бунту); бунтарський, бунтівницький, бунтівничий … Словник синонімів української мови
бунтівний — а/, е/. Пройнятий бунтарством; бунтівницький … Український тлумачний словник
бунтівничий — а, е. Те саме, що бунтівницький … Український тлумачний словник
