бунтівницький

бунтівницький
-а, -е.
Прикм. до бунтівник. || Власт. бунтівникові; пройнятий бунтарством.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "бунтівницький" в других словарях:

  • бунтівницький — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • бунтівний — (який має причетність до соціяльних заворушень, перейнятий бунтарством), заколотний; бунтівливий (схильний до бунту); бунтарський, бунтівницький, бунтівничий …   Словник синонімів української мови

  • бунтівний — а/, е/. Пройнятий бунтарством; бунтівницький …   Український тлумачний словник

  • бунтівничий — а, е. Те саме, що бунтівницький …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»